Архітектура – це загадкове слово має різні значення для пересічних громадян, особливо для нашої молоді. Відомі трактування архітектури як музики в камені. І це правильно з точки зору гармонії «звучання» співвідношень елементів архітектурної форми подібно гармонійному звучанню нот і акордів музичного твору. Є визначення архітектури як кам’яного літопису людства. І це теж вірно, тому що вона дає можливість відслідковувати процеси розвитку художніх і технічних можливостей людства від примітивних форм і композицій первісно-общинного суспільства до витонченних досконалих творінь Древньої Греції, і від древньогрецької класики до сучасних будівель у стилі хай-тек. Кожного, хто занурюється у неймовірне розмаїття архітектурних форм, створених людською цивілізацією, вражає «звучання» барокових композицій, які буквально випромінюють потік енергії своїми пропорціями і пластикою архітектурних деталей. Але сила архітектури полягає не тільки у її естетичних якостях. Головне покликання архітектури полягає у її корисності. Не дарма знаменитий теоретик архітектури часів Августа і Юлія Цезаря Вітрувій склав просту і в той же час ємну формулу архітектури: користь, міцність і краса. Всі складові цієї формули однаково важливі. Жодна з них не може бути проігнорована. Проте перші дві складові раціоналістичні в своїй основі. Вони сприймаються логікою. Третя складова – краса, сприймається на рівні емоцій, в залежності від того, які струни нашої душі попадають в резонанс з випромінюванням архітектурних форм, від нашої чутливості до сприйняття краси. Краса це – сприйнятна і відчута гармонія. Гармонія у понятті Стародавньої Греції – це скрепи, цвяхи, які з’єднують дошки при будівництві корабля у єдине ціле. В архітектурі гармонія, це узгоджені між собою пропорції, які об’єднують архітектурну композицію у єдину художню систему. І в процесі створення архітектурної будівлі кожен архітектор прагне до гармонійних пропорцій. Впродовж свого творчого життя кожен архітектор формує свою чутливість до гармонії архітектурного середовища і до її творіння.
Гармонія архітектурного середовища має цивілізаціне значення. Недарма видатний політик 20-го століття Вінстон Черчилль сказав: «Спочатку ми створюємо архітектуру, а потім архітектура створює нас». Гармонійна архітектура створює гармонійну людину, а гармонійні люди створять гармонійне суспільство. Тому архітектура виконує суспільствотворчу функцію.
Кожен. хто вирішить присвятити себе архітектурній діяльності, створить собі умови для розвитку інтелекту. Архітектурна освіта створює умови для всебічного розвитку людини. Всі, хто отримали архітектурну освіту, можуть працювати і в галузі архітектурного проектування, і в галузі дизайну, і як конструктор, і як викладач рисунку і живопису і т.д. Життя показало, що молоді люди, що отримали архітектурну освіту, легко адаптуються у будь-якій людської діяльності. Тож, думаємо про наше майбутнє, дбаймо про розвиток нашого інтелекту, пр омайбутнє наших дітей і онуків.
Георгій НЕГАЙ,
в.о завідувача кафедри архітектури та містобудування